1. Словник іншомовних слів Мельничука

інструменталізм

інструменталі́зм

(англ. instrumentalism, від лат. instrumentum – знаряддя)

різновидність суб’єктивно-ідеалістичної філософії прагматизму, що вважає свідомість одним із знарядь (інструментів) пристосування організму до середовища, яке постійно змінюється.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інструменталізм — ІНСТРУМЕНТАЛІ́ЗМ, у, ч., філос. Різновид прагматизму, що вважає свідомість одним із знарядь (інструментів) пристосування організму до середовища, яке постійно змінюється. Словник української мови у 20 томах
  2. інструменталізм — інструменталі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. інструменталізм — -у, ч. Різновидність суб'єктивно-ідеалістичної філософії прагматизму, що вважає свідомість одним із знарядь (інструментів) пристосування організму до середовища, яке постійно змінюється. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інструменталізм — ІНСТРУМЕНТАЛІЗМ — ключова методологічна настанова ряду впливових філософських течій: прагматизму, позитивізму, структуралізму, критичного раціоналізму, постструктуралізму, постмодернізму і т.ін. Головні представники І. Філософський енциклопедичний словник