інструменталізм

інструменталі́зм

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інструменталізм — інструменталі́зм (англ. instrumentalism, від лат. instrumentum – знаряддя) різновидність суб’єктивно-ідеалістичної філософії прагматизму, що вважає свідомість одним із знарядь (інструментів) пристосування організму до середовища, яке постійно змінюється. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. інструменталізм — ІНСТРУМЕНТАЛІ́ЗМ, у, ч., філос. Різновид прагматизму, що вважає свідомість одним із знарядь (інструментів) пристосування організму до середовища, яке постійно змінюється. Словник української мови у 20 томах
  3. інструменталізм — -у, ч. Різновидність суб'єктивно-ідеалістичної філософії прагматизму, що вважає свідомість одним із знарядь (інструментів) пристосування організму до середовища, яке постійно змінюється. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інструменталізм — ІНСТРУМЕНТАЛІЗМ — ключова методологічна настанова ряду впливових філософських течій: прагматизму, позитивізму, структуралізму, критичного раціоналізму, постструктуралізму, постмодернізму і т.ін. Головні представники І. Філософський енциклопедичний словник