інтегральний

інтегра́льний

[інтеиграл'нией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтегральний — Суцільний, цілий, цілковитий, неподільний, єдиний Словник чужослів Павло Штепа
  2. інтегральний — інтегра́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. інтегральний — -а, -е. 1》 мат. Стос. до інтеграла, інтегралів. Інтегральні рівняння. Інтегральна геометрія — розділ математики, в якому вивчаються характеристики геометричних об'єктів, що обчислюються звичайно за допомогою інтегрування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. інтегральний — інтегра́льний пов’язаний з інтегралом; ¤ і-не числення – розділ математики, в якому вивчаються властивості та способи обчислення інтегралів; ¤ і-ні рівняння – рівняння, які зв’язують шукануфункцію та інтеграли від неї. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. інтегральний — ІНТЕГРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. мат. Стос. до інтеграла, інтегралів. Перша парова машина не була б створена, якби на той час люди не пізнали інтегрального числення (Наука.., 11, 1962, 32); Інтегральні рівняння. 2. книжн. Нерозривно зв’язаний; суцільний, єдиний. Словник української мови в 11 томах