інтегральний

інтегра́льний

-а, -е.

1》 мат. Стос. до інтеграла, інтегралів. Інтегральні рівняння.

Інтегральна геометрія — розділ математики, в якому вивчаються характеристики геометричних об'єктів, що обчислюються звичайно за допомогою інтегрування.

Інтегральна крива — крива, яка є графіком розв'язування диференціального рівняння або системи диференціальних рівнянь.

Інтегральне рівняння — рівняння, яке містить невідомі функції під знаком інтеграла.

Інтегральне числення — розділ математики, в якому вивчаються інтеграли різного виду, їхні властивості, способи обчислення, а також застосування цих інтегралів до різних задач природознавства.

2》 книжн. Нерозривно зв'язаний; суцільний, єдиний.

Інтегральні економічні показники — узагальнені, зведені, синтетичні показники.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтегральний — [інтеиграл'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. інтегральний — Суцільний, цілий, цілковитий, неподільний, єдиний Словник чужослів Павло Штепа
  3. інтегральний — інтегра́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. інтегральний — інтегра́льний пов’язаний з інтегралом; ¤ і-не числення – розділ математики, в якому вивчаються властивості та способи обчислення інтегралів; ¤ і-ні рівняння – рівняння, які зв’язують шукануфункцію та інтеграли від неї. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. інтегральний — ІНТЕГРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. мат. Стос. до інтеграла, інтегралів. Перша парова машина не була б створена, якби на той час люди не пізнали інтегрального числення (Наука.., 11, 1962, 32); Інтегральні рівняння. 2. книжн. Нерозривно зв’язаний; суцільний, єдиний. Словник української мови в 11 томах