Значення в інших словниках
-
авантура —
аванту́ра іменник жіночого роду авантюра рідко
Орфографічний словник української мови
-
авантура —
(ризикований замір) афера; (шахрайська) дурисвітство, пройдисвітство, р. оборудка; П. шахрайство, ошуканство, обман; ЖМ. пригода, халепа; У ФР. ризик, небезпека.
Словник синонімів Караванського
-
авантура —
див. авантюра.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
авантура —
АВАНТУ́РА див. авантю́ра.
Словник української мови у 20 томах
-
авантура —
аванту́ра 1. сварка, буча, колотнеча (ср, ст): Ввечері, як я вернула з міста, мама зробила мені кольосальну авантуру, що мусіла бавити моїх гостей, про яких я комплєтно забула (Авторка); Це все сталося через дурницю.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
авантура —
ПРИГО́ДА (подія, що трапляється, зокрема, під час подорожі, часто пов'язана з ризиком, небезпекою тощо), ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., заст., АВАНТЮ́РА (АВАНТУ́РА) заст.; ПОХОДЕ́НЬКИ розм. (п'яні пригоди).
Словник синонімів української мови
-
авантура —
Аванту́ра і авантю́ра, -ри; -ту́[ю́]ри, -ту́[ю́]р
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
авантура —
АВАНТУ́РА див. авантю́ра.
Словник української мови в 11 томах