авантура

Аванту́ра:

— пригода [53]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авантура — аванту́ра іменник жіночого роду авантюра рідко Орфографічний словник української мови
  2. авантура — (ризикований замір) афера; (шахрайська) дурисвітство, пройдисвітство, р. оборудка; П. шахрайство, ошуканство, обман; ЖМ. пригода, халепа; У ФР. ризик, небезпека. Словник синонімів Караванського
  3. авантура — див. авантюра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. авантура — АВАНТУ́РА див. авантю́ра. Словник української мови у 20 томах
  5. авантура — аванту́ра 1. сварка, буча, колотнеча (ср, ст): Ввечері, як я вернула з міста, мама зробила мені кольосальну авантуру, що мусіла бавити моїх гостей, про яких я комплєтно забула (Авторка); Це все сталося через дурницю. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. авантура — ПРИГО́ДА (подія, що трапляється, зокрема, під час подорожі, часто пов'язана з ризиком, небезпекою тощо), ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., заст., АВАНТЮ́РА (АВАНТУ́РА) заст.; ПОХОДЕ́НЬКИ розм. (п'яні пригоди). Словник синонімів української мови
  7. авантура — Аванту́ра і авантю́ра, -ри; -ту́[ю́]ри, -ту́[ю́]р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. авантура — АВАНТУ́РА див. авантю́ра. Словник української мови в 11 томах