1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

авантура

аванту́ра 1. сварка, буча, колотнеча (ср, ст): Ввечері, як я вернула з міста, мама зробила мені кольосальну авантуру, що мусіла бавити моїх гостей, про яких я комплєтно забула (Авторка); Це все сталося через дурницю. Врешті, як кожна авантура й бійка (Нижанківський)||галабурда, ґранда, каламація (каляманція), михідра

2. несподівана пригода; прикрий випадок (м, ср, ст): Зі мною вийшла авантура. Поки завіса пішла вгору, я почав нервово трясти ногою. Сам не знав, що трясу. Тряслася, отже, ціла довга лава, тряслися з нею дрібненько всі селепки. Врешті, хтось наробив крику: – Хто трясе? – Хочеш, тебе потрясемо!.. Я сам розглядався, хто такий, бо, як кажу, тряс ногою несвідомо. Скоро мене викрили, й я був би впав жертвою мистецтва, якщо б завіса не пішла вгору (Селепко)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авантура — Аванту́ра: — пригода [53] Словник з творів Івана Франка
  2. авантура — аванту́ра іменник жіночого роду авантюра рідко Орфографічний словник української мови
  3. авантура — (ризикований замір) афера; (шахрайська) дурисвітство, пройдисвітство, р. оборудка; П. шахрайство, ошуканство, обман; ЖМ. пригода, халепа; У ФР. ризик, небезпека. Словник синонімів Караванського
  4. авантура — див. авантюра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. авантура — АВАНТУ́РА див. авантю́ра. Словник української мови у 20 томах
  6. авантура — ПРИГО́ДА (подія, що трапляється, зокрема, під час подорожі, часто пов'язана з ризиком, небезпекою тощо), ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., заст., АВАНТЮ́РА (АВАНТУ́РА) заст.; ПОХОДЕ́НЬКИ розм. (п'яні пригоди). Словник синонімів української мови
  7. авантура — Аванту́ра і авантю́ра, -ри; -ту́[ю́]ри, -ту́[ю́]р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. авантура — АВАНТУ́РА див. авантю́ра. Словник української мови в 11 томах