габілітація

Габіліта́ція:

— доведення права на самостійну діяльність в галузі науки та викладання в університеті [39]

— захист наукової роботи на право читання лекцій в університеті [27;41;49]

— захист наукової роботи, що дає право читати лекції в університеті [31]

— іспит на право викладання в університеті [29]

— складання іспиту на право викладати в університеті [46-2]

Значення в інших словниках

1. габілітація — габіліта́ція іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. габілітація — -ї, ж., зах. Складання іспиту, що дає право викладати в університеті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. габілітація — ГАБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. зах. Складання іспитів та підготовка і захист наукової роботи на право читати лекції в університеті. Драгоманов .. з великим співчуттям стежив за Франковою габілітацією (М. Зеров);...  Словник української мови у 20 томах
4. габілітація — У зх.-європ. та америк. університетах пошукування другого (вищого) наукового ступеня (габілітованого д-ра).  Універсальний словник-енциклопедія
5. габілітація — Габіліта́ція, -ції, -цією (лат. habilitatio)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. габілітація — ГАБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж., зах. Складання іспиту, що дає право викладати в університеті. І. Франко обрав тему "Наймичка" Шевченка для габілітації.. у Львівському університеті в 1895 р. (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 203).  Словник української мови в 11 томах