габілітація

ГАБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. зах. Складання іспитів та підготовка і захист наукової роботи на право читати лекції в університеті.

Драгоманов .. з великим співчуттям стежив за Франковою габілітацією (М. Зеров);

М. Кордуба залишається працювати у бібліотеці Віденського університету, причому спочатку без оплати, сподіваючись отримати стипендію для габілітації (із журн.).

2. У західноєвропейських і латиноамериканських університетах набуття додаткової кваліфікації до другого (вищого) наукового ступеня, який відповідає українському ступеню доктора наук.

Титул габілітації не є окремим науковим ступенем, але кваліфікацією, додатковою до ступеня доктора філософії, який дозволяє обіймати посаду професора університету (з наук.-попул. літ.);

У Польщі, Німеччині, Франції існує габілітація – найвищий ступінь, який доктор наук одержує тоді, коли протягом певного часу після захисту він пише і видає ґрунтовну наукову працю. В Іспанії, Англії та Америці габілітації немає (з газ.).

Значення в інших словниках

1. габілітація — Габіліта́ція: — доведення права на самостійну діяльність в галузі науки та викладання в університеті [39] — захист наукової роботи на право читання лекцій в університеті [27;41;49] — захист наукової роботи...  Словник з творів Івана Франка
2. габілітація — габіліта́ція іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. габілітація — -ї, ж., зах. Складання іспиту, що дає право викладати в університеті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. габілітація — У зх.-європ. та америк. університетах пошукування другого (вищого) наукового ступеня (габілітованого д-ра).  Універсальний словник-енциклопедія
5. габілітація — Габіліта́ція, -ції, -цією (лат. habilitatio)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. габілітація — ГАБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж., зах. Складання іспиту, що дає право викладати в університеті. І. Франко обрав тему "Наймичка" Шевченка для габілітації.. у Львівському університеті в 1895 р. (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 203).  Словник української мови в 11 томах