габілітація
ГАБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. зах. Складання іспитів та підготовка і захист наукової роботи на право читати лекції в університеті.
Драгоманов .. з великим співчуттям стежив за Франковою габілітацією (М. Зеров);
М. Кордуба залишається працювати у бібліотеці Віденського університету, причому спочатку без оплати, сподіваючись отримати стипендію для габілітації (із журн.).
2. У західноєвропейських і латиноамериканських університетах набуття додаткової кваліфікації до другого (вищого) наукового ступеня, який відповідає українському ступеню доктора наук.
Титул габілітації не є окремим науковим ступенем, але кваліфікацією, додатковою до ступеня доктора філософії, який дозволяє обіймати посаду професора університету (з наук.-попул. літ.);
У Польщі, Німеччині, Франції існує габілітація – найвищий ступінь, який доктор наук одержує тоді, коли протягом певного часу після захисту він пише і видає ґрунтовну наукову працю. В Іспанії, Англії та Америці габілітації немає (з газ.).
Значення в інших словниках
- габілітація — Габіліта́ція: — доведення права на самостійну діяльність в галузі науки та викладання в університеті [39] — захист наукової роботи на право читання лекцій в університеті [27;41;49] — захист наукової роботи... Словник з творів Івана Франка
- габілітація — габіліта́ція іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- габілітація — -ї, ж., зах. Складання іспиту, що дає право викладати в університеті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- габілітація — У зх.-європ. та америк. університетах пошукування другого (вищого) наукового ступеня (габілітованого д-ра). Універсальний словник-енциклопедія
- габілітація — Габіліта́ція, -ції, -цією (лат. habilitatio) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- габілітація — ГАБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж., зах. Складання іспиту, що дає право викладати в університеті. І. Франко обрав тему "Наймичка" Шевченка для габілітації.. у Львівському університеті в 1895 р. (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 203). Словник української мови в 11 томах