габун

ГАБУ́Н¹, а, ч.

Південне листяне дерево родини бурзерових.

Природний ареал розповсюдження габуна обмежений; це переважно терени Екваторіальної Гвінеї, Габону і Конго (з навч. літ.);

Стовбури габуна сягають заввишки 40 метрів, а їх діаметр в основі становить 1–2,5 метра (із журн.);

Придатність виробів із габуна буває різною залежно від місцевості, де росло дерево (з газ.);

// Деревина цього дерева.

Добре виготовлена фанера із габуна витримала випробування протягом багатьох десятиліть як матеріал для легких літаків і спортивних човнів (з газ.);

За своїми властивостями деревина габуна нагадує кедр, проте відрізняється від нього нейтральним запахом (з Інтернету).

ГАБУ́Н², а, ч.

Отруйна змія родини африканських гадюк, забарвлення якої складається з чорних, рожевих або пурпурових геометричних фігур.

Накинувши на себе халат, він побачив на підлозі оселі габуна (із журн.);

– Сиди спокійно, друже, у тебе під ногами гадюка габун (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me