Значення в інших словниках
-
дзиґар —
дзиґа́р іменник чоловічого роду годинник арх.
Орфографічний словник української мови
-
дзиґар —
-я, ч., заст. Годинникар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дзиґар —
ДЗИҐА́Р див. дзиґарі́.
Словник української мови у 20 томах
-
дзиґар —
дзи́ґар I.(зи́ґар) цигарка (ст): Ромку, сховай дзиґар, бо ще тебе який бельфер здибає, і нащо тобі клопоту (П'ясецький)|| = вар'ят дзи́ґар II.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
дзиґар —
див. годинник
Словник синонімів Вусика
-
дзиґар —
Дзиґа́р, -ра́; дзиґарі́, -рі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дзиґар —
Дзиґар, -ра м. = годинник. Чаще въ уменьшит. формѣ: дзиґарок (см. дзиґарок). --------------- Дзиґарок, -рка, дзиґар, -ра м. = годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю. К. ЧР. 81.
Словник української мови Грінченка