дзиґар

дзи́ґар I.(зи́ґар) цигарка (ст): Ромку, сховай дзиґар, бо ще тебе який бельфер здибає, і нащо тобі клопоту (П'ясецький)|| = вар'ят

дзи́ґар II.годинник (ст): Після того, як 1826 року завалилася ратуша, дзиґар на Бернардинській вежі був головним міським годинником – до 1835 року. За традицією, відремонтований у 1880-х роках в Празі, бернардинський дзиґар на 5 хвилин випереджав місцевий сонячний час, за яким функціонував дзиґар на ратушевій вежі. Ця традиція продовжувалася й після 1906 року, коли Львів перейшов з місцевого на середньоєвропейський час. Після Другої світової війни дзиґар знову зупинився (Мельник І.)||дзиґарок

Значення в інших словниках

1. дзиґар — Дзиґар: — годинник [51]  Словник з творів Івана Франка
2. дзиґар — дзиґа́р іменник чоловічого роду годинник арх.  Орфографічний словник української мови
3. дзиґар — -я, ч., заст. Годинникар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дзиґар — ДЗИҐА́Р див. дзиґарі́.  Словник української мови у 20 томах
5. дзиґар — див. годинник  Словник синонімів Вусика
6. дзиґар — Дзиґа́р, -ра́; дзиґарі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. дзиґар — Дзиґар, -ра м. = годинник. Чаще въ уменьшит. формѣ: дзиґарок (см. дзиґарок). --------------- Дзиґарок, -рка, дзиґар, -ра м. = годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю. К. ЧР. 81.  Словник української мови Грінченка