Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
драбант —
драба́нт іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
драбант —
-а, ч., заст. 1》 Охоронець можновладної особи або солдат, що охороняє командувача. 2》 Офіцерський денщик у козацьких військах. 3》 Учений манежний кінь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
драбант —
драба́нт (польс. drabant, з нім. Drabant – охоронець) 1. За середньовіччя охоронець можновладної особи, солдат почесного конвою. 2. В Росії за Петра І солдат кавалергардської роти. 3. Офіцерський денщик у козацьких військах. 4. Дресирований кінь.
Словник іншомовних слів Мельничука
драбант —
КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КА розм., КОМО́НЬ заст.; КОНИ́СЬКО розм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НА розм., КОНИ́НА розм., КОНЯЧИ́НА розм., ПАТИ́КА зневажл., ШКІ́НЬКА діал.
Словник синонімів української мови
драбант —
ДРАБА́НТ, а, ч., заст. 1. Охоронець можновладної особи або солдат, що охороняє командуючого. Біля дверей стояло дванадцять драбантів з алебардами (Панч, Гомон. Україна, 1954, 170). 2. Офіцерський денщик у козацьких військах. 3. Учений манежний кінь.
Словник української мови в 11 томах