електор

Еле́ктор:

— виборець [25]

Еле́ктори:

— виборці [43]

Значення в інших словниках

1. електор — -а, ч. Виборець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. електор — Виборець  Словник чужослів Павло Штепа
3. електор — ЕЛЕ́КТОР, а, ч. 1. іст. У Німеччині з ХIII ст. до 1806 р. – князь, який мав повноваження обирати короля (імператора); курфюрст. Всім було видно, скільки лиха пішло з того, що електор ганноверський сидів на троні Англії, а князь чеський...  Словник української мови у 20 томах
4. електор — Виборець  Словник застарілих та маловживаних слів
5. електор — еле́ктор (франц. electeur, від лат. eligo – обираю) виборець у Франції в період буржуазної революції кінця 18 ст.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. електор — 1. у Німеччині з ХIII ст. — титул кн., який мав повноваження обирати короля (імператора); 2. у США — безпосередній виборець президента; загал виборців голосує за електорів, а ті обирають президента.  Універсальний словник-енциклопедія