Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
завідатель —
заві́датель іменник чоловічого роду, істота завідувач діал.
Орфографічний словник української мови
завідатель —
Заві́датель. Завідувач. Телеграфічно заявили свою однодушність зі зборами оо. : Георгій Мунтян, парох з Зеленева, і Ілярій Бриндзан, завідатель з Крищатика (Звідомл., 1914, 55) // порівн. пол. zawiadowca — завідувач, начальник (залізничної станції тощо); рос. заведующий -завідувач.
Українська літературна мова на Буковині
завідатель —
моск. управитель
Словник чужослів Павло Штепа
завідатель —
ЗАВІ́ДУВАЧ чого (той, хто завідує, керує чим-небудь), ЗАВІ́ДУЮЧИЙ чим, рідше, ЗАВ розм., ЗАВІ́ДАТЕЛЬ діал. Потім з'явився Марко Бовкун, завідувач лабораторії міської лікарні (В.
Словник синонімів української мови
завідатель —
ЗАВІ́ДАТЕЛЬ, я, ч., діал. Завідувач. Старшина привіз із собою не саму комісію, а ще й Юхима Івановича, завідателя міністерської двокласної школи (Мик., Кадильниця, 1959, 50).
Словник української мови в 11 томах