запопадний —
-а, -е. Те саме, що запопадливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запопадний —
запопа́дний прикметник
Орфографічний словник української мови
запопадний —
ДОГІ́ДЛИВИЙ (який намагається задовольнити чиїсь бажання, здобути чию-небудь прихильність; властивий такій людині), ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, УПА́ДЛИВИЙ діал.
Словник синонімів української мови
запопадний —
ЗАПОПА́ДНИЙ, а, е. Те саме, що запопадливий. Як чоловік запопадний, практичний і нерозтратливий, незабаром склав [писар] собі чимало грошенят і купив з десяток десятин землі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 56)...
Словник української мови в 11 томах