запопадний

ЗАПОПА́ДНИЙ, а, е. Те саме, що запопадливий.

Як чоловік запопадний, практичний і нерозтратливий, незабаром склав [писар] собі чимало грошенят і купив з десяток десятин землі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 56);

Люди завше люблять бути щирими й запопадними там, де їм цього самим хочеться (Юрій Яновський, II, 1958, 119);

Одне радувало ланкового: старанні [дівчата], запопадні до роботи. Ого, за ними тільки керувати умій — гори перевернуть!.. (Василь Минко, Вибр., 1952, 58).

Значення в інших словниках

1. запопадний — запо́падний: усердный, жадный [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. запопадний — див. жадний  Словник синонімів Вусика
3. запопадний — -а, -е. Те саме, що запопадливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. запопадний — запопа́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
5. запопадний — ДОГІ́ДЛИВИЙ (який намагається задовольнити чиїсь бажання, здобути чию-небудь прихильність; властивий такій людині), ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, УПА́ДЛИВИЙ діал.  Словник синонімів української мови