Словник української мови в 11 томах

запопадно

ЗАПОПА́ДНО. Присл. до запопа́дний.

Глядить [чоловік]: дві миші.. Запопадно, і ненастанно, й прудко Гризуть коріння того деревця (Фр., XI, 1952, 79).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запопадно — Присл. до запопадний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запопадно — запопа́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови