Значення в інших словниках
-
збан —
збан іменник чоловічого роду дзбан діал.
Орфографічний словник української мови
-
збан —
див. глечик
Словник синонімів Вусика
-
збан —
-а, ч., діал. Дзбан.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
збан —
ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН (ЗБАН розм.), ДЗБА́НОК (ЗБА́НОК розм.), ДЖБАН (ЖБАН розм.), ЖБА́НОК розм., ГЛАДИ́ШКА розм., КУ́ХВА заст., ГЛАДУ́ЩИК діал., ГЛАДУ́Н діал.
Словник синонімів української мови
-
збан —
ЗБАН, а, ч., діал. Дзбан. — Пане куме Любовицький,— мовив, хмурячись, Богдан,— чарку! За стару знайомість! Поки піниться сей збан! (Фр., XI, 1952, 217); До пори збан воду носить (Номис, 1864, № 7772).
Словник української мови в 11 томах
-
збан —
Збан, -ну м. = дзбан. Ішов красний пан, ніс води збан. Чуб. І. 68. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 415.
Словник української мови Грінченка