зуховатий

Зу́ховатий:

— відважний [V]

— задерикуватий, нахабний [22]

— молодецький, відважний [VIII]

Зухува́тий:

— молодецький, хвацький [1]

— молодецький, хвацький [25]

Значення в інших словниках

1. зуховатий — Зухова́тий, -а, -е Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Мл. л. сб. 324. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий. Чуб. V. 685.  Словник української мови Грінченка