зуховатий
Зу́ховатий:
— відважний [V]
— задерикуватий, нахабний [22]
— молодецький, відважний [VIII]
Зухува́тий:
— молодецький, хвацький [1]
— молодецький, хвацький [25]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зуховатий — Зухова́тий, -а, -е Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Мл. л. сб. 324. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий. Чуб. V. 685. Словник української мови Грінченка