1. Словник української мови Грінченка

зуховатий

Зухова́тий, -а, -е

Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Мл. л. сб. 324. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий. Чуб. V. 685.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зуховатий — Зу́ховатий: — відважний [V] — задерикуватий, нахабний [22] — молодецький, відважний [VIII] Зухува́тий: — молодецький, хвацький [1] — молодецький, хвацький [25] Словник з творів Івана Франка