Словник з творів Івана Франка

зіпнути

Зі́пнути:

— крикнути, зойкнути [XII]

— ревнути, крикнути, дихнути останній раз [21]

— ревнути, крикнути, останній раз дихнути [IV]

Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка

Значення в інших словниках

  1. зіпнути — зіпну́ти 1 дієслово доконаного виду крикнути розм. зіпну́ти 2 дієслово доконаного виду збудувати; спорудити  Орфографічний словник української мови
  2. зіпнути — I -ну, -неш, док., розм. Однокр. до зіпати. II див. зіп'ясти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зіпнути — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. зіпнути — Зіп’я́сти і зіпну́ти, зіпну́, зі́пнеш; зі́пнутий і зіп’я́тий  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зіпнути — ЗІПНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до зіпа́ти. — Хто там? Чого треба? — зіпнула [Катря] сердито на всю порожню хату (Вас., І, 1959, 306). ЗІПНУ́ТИ² див. зіп’ясти́.  Словник української мови в 11 томах
  6. зіпнути — Зіпнути, -ся см. зіп'ясти, -ся. --------------- Зіп'ясти и зіпнути, -пну, -не́ш гл. Поставить.  Словник української мови Грінченка