Зіп’я́сти і зіпну́ти, зіпну́, зі́пнеш; зі́пнутий і зіп’я́тий
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
зіпнути —
Зі́пнути: — крикнути, зойкнути [XII] — ревнути, крикнути, дихнути останній раз [21] — ревнути, крикнути, останній раз дихнути [IV]
Словник з творів Івана Франка
зіпнути —
зіпну́ти 1 дієслово доконаного виду крикнути розм. зіпну́ти 2 дієслово доконаного виду збудувати; спорудити
Орфографічний словник української мови
зіпнути —
I -ну, -неш, док., розм. Однокр. до зіпати. II див. зіп'ясти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зіпнути —
ЗІПНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до зіпа́ти. — Хто там? Чого треба? — зіпнула [Катря] сердито на всю порожню хату (Вас., І, 1959, 306). ЗІПНУ́ТИ² див. зіп’ясти́.
Словник української мови в 11 томах
зіпнути —
Зіпнути, -ся см. зіп'ясти, -ся. --------------- Зіп'ясти и зіпнути, -пну, -не́ш гл. Поставить.
Словник української мови Грінченка