капуцин

Капуци́н:

— чернець католицького чернечого ордену капуцинів [IV]

— член чернечого ордена францісканців, що виник у XVI ст [47]

Значення в інших словниках

1. капуцин — капуци́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. капуцин — див. ЧЕРНЕЦЬ.  Словник синонімів Караванського
3. капуцин — -а, ч. 1》 Чернець католицького ордену, який носить плащ із гостроверхим каптуром (у 1 знач.). 2》 Рід широконосих американських мавп із волоссям на голові у вигляді каптура (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. капуцин — Чернець (католицький), див. кармеліт  Словник чужослів Павло Штепа
5. капуцин — капу́ци́н вульг. онанізм (ст) ◊ капуци́на руба́ти вульг. онанізувати (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. капуцин — КАПУЦИ́Н (мавпа), САПАЖУ́.  Словник синонімів української мови
7. капуцин — Капуци́н, -на; -ци́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. капуцин — КАПУЦИ́Н, а, ч. 1. Чернець католицького ордену, який носить плащ із гостроверхим каптуром (у 1 знач.). І кого тільки тут не було...  Словник української мови в 11 томах