капуцин

Капуци́н:

— чернець католицького чернечого ордену капуцинів [IV]

— член чернечого ордена францісканців, що виник у XVI ст [47]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капуцин — капуци́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. капуцин — див. ЧЕРНЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
  3. капуцин — -а, ч. 1》 Чернець католицького ордену, який носить плащ із гостроверхим каптуром (у 1 знач.). 2》 Рід широконосих американських мавп із волоссям на голові у вигляді каптура (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. капуцин — Чернець (католицький), див. кармеліт Словник чужослів Павло Штепа
  5. капуцин — капу́ци́н вульг. онанізм (ст) ◊ капуци́на руба́ти вульг. онанізувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. капуцин — КАПУЦИ́Н (мавпа), САПАЖУ́. Словник синонімів української мови
  7. капуцин — Капуци́н, -на; -ци́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. капуцин — КАПУЦИ́Н, а, ч. 1. Чернець католицького ордену, який носить плащ із гостроверхим каптуром (у 1 знач.). І кого тільки тут не було... Словник української мови в 11 томах