клюга

Клюг, клю́га:

— вістря, наконечник списа [8]

Значення в інших словниках

1. клюга — -и, ж., діал. Металевий наконечник списа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. клюга — КЛЮГА́, и́, ж., іст. Металевий наконечник списа. [Мартин:] Я .. в хаті в його [нього] потрусив та й знайшов у стрісі оці клюги списові – аж три (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. клюга — Клюга, -ги ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще...  Словник української мови Грінченка