колоддя

Колоддя, коло́дка:

— висячий замок [1]

— замки висячі [X]

Значення в інших словниках

1. колоддя — коло́ддя́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. колоддя — -оддя, с. 1》 Збірн. до колода I 1). 2》 іст. Збірн. до колода I 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колоддя — КОЛО́ДДЯ́, о́ддя́, с. 1. Збірн. до коло́да¹ 1. Рутульців плющили, як мух. Пускали колоддя, каміння, І враже так товкли насіння, Що у Рутульців хляв і дух (І.  Словник української мови у 20 томах
4. колоддя — КОЛО́ДДЯ́, о́ддя́, с. 1. Збірн. до коло́да¹1. Рутульців плющили, як мух. Пускали колоддя, каміння, І враже так товкли насіння, Що у Рутульців хляв і дух (Котл.  Словник української мови в 11 томах
5. колоддя — Колоддя́, -дя́ с. соб. отъ колода. Я закладав комори й хату з віковічного дубового колоддя на два людські віки. Левиц. І. 374.  Словник української мови Грінченка