колоддя

Колоддя́, -дя́

с. соб. отъ колода. Я закладав комори й хату з віковічного дубового колоддя на два людські віки. Левиц. І. 374.

Значення в інших словниках

1. колоддя — Колоддя, коло́дка: — висячий замок [1] — замки висячі [X]  Словник з творів Івана Франка
2. колоддя — коло́ддя́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. колоддя — -оддя, с. 1》 Збірн. до колода I 1). 2》 іст. Збірн. до колода I 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. колоддя — КОЛО́ДДЯ́, о́ддя́, с. 1. Збірн. до коло́да¹ 1. Рутульців плющили, як мух. Пускали колоддя, каміння, І враже так товкли насіння, Що у Рутульців хляв і дух (І.  Словник української мови у 20 томах
5. колоддя — КОЛО́ДДЯ́, о́ддя́, с. 1. Збірн. до коло́да¹1. Рутульців плющили, як мух. Пускали колоддя, каміння, І враже так товкли насіння, Що у Рутульців хляв і дух (Котл.  Словник української мови в 11 томах