Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
коцик —
ко́цик іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
коцик —
-а, ч., рідко. Зменш. до коц.
Великий тлумачний словник сучасної мови
коцик —
КО́ЦИК, а, ч., розм. Зменш. до коц. Банзай узяв із ліжка коцик – крім того, що з відкритого вікна тягнуло гірською зимною вогкістю, у квартирі було студено через відмикання опалення (Любко Дереш); Донька спала у вiзочку пiд яблунею...
Словник української мови у 20 томах
коцик —
КО́ЦИК, а, ч., рідко. Зменш. до коц. В куті біля дверей умивальник, насупротив нього великий куфер [скриня], застелений барвистим коциком (Фр., IV, 1950, 444).
Словник української мови в 11 томах