Словник з творів Івана Франка

куляти

Куляти:

— стояти [6]

Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка

Значення в інших словниках

  1. куляти — куля́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. куляти — -яю, -яєш, недок., діал. Кульгати (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куляти — КУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. Кульгати (у 1, 2 знач.). Вона мала звихнену ногу і ходячи куляла (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
  4. куляти — КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИ розм.; КУЛЯ́ТИ діал., КРИВА́ТИ діал., ШТИЛЬГУ́КАТИ діал.; НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ (ВЛЯГА́ТИ) розм. (злегка).  Словник синонімів української мови
  5. куляти — КУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. Кульгати (у 1-2 знач.). Вона мала звихнену ногу і ходячи куляла (Коб., І, 1956, 485).  Словник української мови в 11 томах