Значення в інших словниках
-
куляти —
Куляти: — стояти [6]
Словник з творів Івана Франка
-
куляти —
куля́ти дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
-
куляти —
КУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. Кульгати (у 1, 2 знач.). Вона мала звихнену ногу і ходячи куляла (О. Кобилянська).
Словник української мови у 20 томах
-
куляти —
КУЛЬГА́ТИ (іти, ходити, припадаючи на милицю або на хвору чи коротшу ногу), ШКАНДИБА́ТИ, ШКУТИЛЬГА́ТИ, ШКАНДИЛЯ́ТИ розм.; КУЛЯ́ТИ діал., КРИВА́ТИ діал., ШТИЛЬГУ́КАТИ діал.; НАКУ́ЛЬГУВАТИ, УЛЯГА́ТИ (ВЛЯГА́ТИ) розм. (злегка).
Словник синонімів української мови
-
куляти —
КУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. Кульгати (у 1-2 знач.). Вона мала звихнену ногу і ходячи куляла (Коб., І, 1956, 485).
Словник української мови в 11 томах