курія

(папська або римська) папська установа для керування цілою католицькою церквою [II]

Значення в інших словниках

1. курія — ку́рія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. курія — див. вихор; заметіль  Словник синонімів Вусика
3. курія — -ї, ж., іст. 1》 У Стародавньому Римі – одиниця родової організації суспільства. 2》 Провінційний міський сенат в Римській імперії. 3》 В Західній Європі у середні віки – рада сеньйора з його васалами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. курія — КУ́РІЯ, ї, ж., іст. 1. У Стародавньому Римі – одиниця родової організації суспільства, що складалася з 10 родів. В період утворення держави курії стали найважливішим військово-політичним осередком римського суспільства (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. курія — ку́рія (лат. curia, від cum – разом і vir – чоловік) 1. У Стародавньому Римі одиниця родової організації суспільства, що складалася з 10 родів. 2. У Стародавньому Римі періоду імперії міський сенат; будинок, де збирався сенат. 3. Феодальна...  Словник іншомовних слів Мельничука
6. курія — Ку́рія, -рн, -рією; -рії, ку́рій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. курія — КУ́РІЯ, ї, ж., іст. 1. У стародавньому Римі — одиниця родової організації суспільства. 2. У деяких буржуазних країнах — розряд виборців за якоюсь ознакою (майно, стан, національність і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах
8. курія — (лат. — громада мужів) Адміністративна споруда або просторий зал для засідань міського самоврядування чи сенату у Стародавньому Римі, яка звичайно входила до складу форуму. Нерідко будівля К. об'єднувалася з коміціями — місцями народних зборів.  Архітектура і монументальне мистецтво