курія —
(папська або римська) папська установа для керування цілою католицькою церквою [II]
Словник з творів Івана Франка
курія —
ку́рія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
курія —
див. вихор; заметіль
Словник синонімів Вусика
курія —
-ї, ж., іст. 1》 У Стародавньому Римі – одиниця родової організації суспільства. 2》 Провінційний міський сенат в Римській імперії. 3》 В Західній Європі у середні віки – рада сеньйора з його васалами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
курія —
КУ́РІЯ, ї, ж., іст. 1. У Стародавньому Римі – одиниця родової організації суспільства, що складалася з 10 родів. В період утворення держави курії стали найважливішим військово-політичним осередком римського суспільства (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
курія —
ку́рія (лат. curia, від cum – разом і vir – чоловік) 1. У Стародавньому Римі одиниця родової організації суспільства, що складалася з 10 родів. 2. У Стародавньому Римі періоду імперії міський сенат; будинок, де збирався сенат. 3. Феодальна...
Словник іншомовних слів Мельничука
курія —
КУ́РІЯ, ї, ж., іст. 1. У стародавньому Римі — одиниця родової організації суспільства. 2. У деяких буржуазних країнах — розряд виборців за якоюсь ознакою (майно, стан, національність і т. ін.).
Словник української мови в 11 томах
курія —
(лат. — громада мужів) Адміністративна споруда або просторий зал для засідань міського самоврядування чи сенату у Стародавньому Римі, яка звичайно входила до складу форуму. Нерідко будівля К. об'єднувалася з коміціями — місцями народних зборів.
Архітектура і монументальне мистецтво