наставник

Наглядач над робітниками [V]

— наглядач [I]

Значення в інших словниках

1. наставник — наста́вник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. наставник — [настаўниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў  Орфоепічний словник української мови
3. наставник — -а, ч. 1》 Той, хто дає поради, навчає; порадник, учитель. || Досвідчений працівник, що здійснює шефство над молодими робітниками, робітницями. 2》 діал. Наглядач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. наставник — Напутич, доглядач, наглядач, див. вихователь, ментор, смотритель  Словник чужослів Павло Штепа
5. наставник — НАСТА́ВНИК, а, ч. 1. Той, хто дає поради, навчає; порадник, учитель. Назіра знала, що Юрському треба все говорити. Він же її перший наставник і вихователь (Іван Ле); Вона [старша сестра] була для нас усім: і захисником від кривдників, і затишком...  Словник української мови у 20 томах
6. наставник — НАСТА́ВНИК (той, хто наставляє, дає напучення), МЕ́НТОР книжн. заст., ірон., НАПУ́ТНИК заст.; УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ), МЕТР книжн. заст., ірон.  Словник синонімів української мови
7. наставник — НАСТА́ВНИК, а, ч. 1. Той, хто дає поради, навчає; порадник, учитель. Назіра знала, що Юрському треба все говорити. Він же її перший наставник і вихователь (Ле, Міжгір’я, 1953, 382); Посіяне вчителем у дитячі душі зерно знань...  Словник української мови в 11 томах
8. наставник — Наставник, -ка м. Надсмотрщикъ надь рабочими. У нашого наставника нагай за плечима. Грин. III. 128.  Словник української мови Грінченка