Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
Значення в інших словниках
обіч —
о́біч 1 прийменник незмінювана словникова одиниця о́біч 2 прислівник незмінювана словникова одиниця діал.
Орфографічний словник української мови
обіч —
I присл. 1》 Поруч, поряд. || На деякій відстані; збоку, осторонь. || На деяку відстань: набік, убік. 2》 у знач. прийм., з род. в. Указує на положення одного предмета щодо іншого у знач. біля, поряд, поруч. II обочі, ж., зах. Обочина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обіч —
О́БІЧ¹. 1. присл. Поруч, поряд. Карпати... Тут у гущині Ген роги оленя рясні, Колись любима панська здобич, з чагарником рясніють обіч (М. Рильський); До самої стежки, що круто спадала до Вужачої, вони йшли обіч (Л.
Словник української мови у 20 томах
обіч —
ЗБО́КУ (з бокової сторони); О́БІЧ, УЗБІ́Ч рідше, О́БІК розм., СПРИ́БОКА рідко. Збоку, очевидно в просі, обізвалась куріпка (М. Стельмах); Трохи обіч, під вербами біля ясел, коней з десяток — сіно хрумають (А. Головко); Все глибшає і глухне ніч.
Словник синонімів української мови
обіч —
О́БІЧ¹, присл. Поруч, поряд. Карпати… Тут у гущині Ген роги оленя рясні, Колись любима панська здобич, з чагарником рясніють обіч (Рильський, Сад..
Словник української мови в 11 томах
обіч —
О́біч нар. 1) Въ сторонѣ. 2) = побіч.
Словник української мови Грінченка