Значення в інших словниках
-
оприскливий —
опри́скливий прикметник розм., рідко
Орфографічний словник української мови
-
оприскливий —
див. запальний; непокірний
Словник синонімів Вусика
-
оприскливий —
-а, -е, розм., рідко, 1》 Те саме, що нестриманий 2). 2》 Їдкий, дошкульний (про сміх, гумор і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оприскливий —
ОПРИ́СКЛИВИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Те саме, що нестри́маний 2. – А панна Юзечка забула, як те оприскливе дівчисько визвірилось, коли я хтіла піти по парасольку?.. (Леся Українка). 2. Дошкульний, їдкий (про сміх, гумор і т. ін.).
Словник української мови у 20 томах
-
оприскливий —
ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення — який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані), ДІТКЛИ́ВИЙ (ДОТКЛИ́ВИЙ), БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ), ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й...
Словник синонімів української мови
-
оприскливий —
ОПРИ́СКЛИВИЙ, а, е, розм., рідко, 1. Те саме, що нестри́маний 2. — А панна Юзечка забула, як те оприскливе дівчисько визвірилось, коли я хтіла піти по парасольку?.. (Л. Укр., III, 1952, 655). 2. Їдкий, дошкульний (про сміх, гумор і т. ін.).
Словник української мови в 11 томах
-
оприскливий —
Оприскливий, -а, -е Вспыльчивый, огрызающійся. Дитина... оприсклива. Сим. 234.
Словник української мови Грінченка