Значення в інших словниках
-
ораниця —
орани́ця іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
ораниця —
-і, ж., розм., рідко. Те саме, що рілля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ораниця —
ОРАНИ́ЦЯ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що рілля́. Стояла ясна .. пора над неозорим зеленавим полем з чорними латками ораниці (О. Копиленко); На зеленій горі чорніє .. шматок ораниці (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
-
ораниця —
РІЛЛЯ́, ОРАНИ́ЦЯ розм., ОРАНИ́НА розм., О́РАНКА розм., РОЛЯ́ діал. Чорна рілля рівно клалась скиба за скибою з-під нового плуга (М. Коцюбинський); Стояла ясна знадобідня пора над неозорим зеленавим полем з чорними латками ораниці (П.
Словник синонімів української мови
-
ораниця —
ОРАНИ́ЦЯ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що рілля́. Стояла ясна.. пора над неозорим зеленавим полем з чорними латками ораниці (Коп., Навколо полум’я, 1961, 3); На зеленій горі чорніє.. шматок ораниці (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 55).
Словник української мови в 11 томах
-
ораниця —
Орани́ця, -ці ж. Вспаханное поле. Попід тоті ораниці студені криниці. Гол. IV. 489.
Словник української мови Грінченка