ораниця

ОРАНИ́ЦЯ, і, ж., розм., рідко.

Те саме, що рілля́.

Стояла ясна .. пора над неозорим зеленавим полем з чорними латками ораниці (О. Копиленко);

На зеленій горі чорніє .. шматок ораниці (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. ораниця — Зоране поле [III]  Словник з творів Івана Франка
2. ораниця — орани́ця іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. ораниця — -і, ж., розм., рідко. Те саме, що рілля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ораниця — РІЛЛЯ́, ОРАНИ́ЦЯ розм., ОРАНИ́НА розм., О́РАНКА розм., РОЛЯ́ діал. Чорна рілля рівно клалась скиба за скибою з-під нового плуга (М. Коцюбинський); Стояла ясна знадобідня пора над неозорим зеленавим полем з чорними латками ораниці (П.  Словник синонімів української мови
5. ораниця — ОРАНИ́ЦЯ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що рілля́. Стояла ясна.. пора над неозорим зеленавим полем з чорними латками ораниці (Коп., Навколо полум’я, 1961, 3); На зеленій горі чорніє.. шматок ораниці (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 55).  Словник української мови в 11 томах
6. ораниця — Орани́ця, -ці ж. Вспаханное поле. Попід тоті ораниці студені криниці. Гол. IV. 489.  Словник української мови Грінченка