Значення в інших словниках
-
ость —
ость іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
ость —
див. колючка
Словник синонімів Вусика
-
ость —
-і, ж. 1》 рідко. Те саме, що остюк. || розм.Голчастий виріст у деяких рослин; колючка. 2》 збірн., спец. Волосинки в хутрі тварини, що відрізняються від решти шерсті довжиною і кольором.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ость —
Остюк
Словник чужослів Павло Штепа
-
ость —
ОСТЬ, і, ж. 1. рідко. Те саме, що остю́к. Струшує [вітер] росу з трав, розгойдує, хилить до землі білі квіти ромену, .. тільки тирса супротивиться, підіймає вгору свої пружні ості й мінлива сивина затягає поле з краю в край (С.
Словник української мови у 20 томах
-
ость —
ОСТЮ́К (ГОСТЮ́К) (довгий щетинистий вусик на колосковій лусці у багатьох злаків), ОСТЬ рідше, ВУС розм., ОСТ заст. рідко. Хоч їли гречаний та житній хліб з остюками, проте голодні не сиділи (О. Донченко); Тверді пшениці мають остистий колос. Їх ості довші за колос і спрямовані вгору (з посібника).
Словник синонімів української мови
-
ость —
ОСТЬ, і, ж. 1. рідко. Те саме, що остю́к. Струшує [вітер] росу з трав, розгойдує, хилить до землі білі квіти ромену,.. тільки тирса супротивиться, підіймає вгору свої пружні ості й мінлива сивина затягає поле з краю в край (Скл.
Словник української мови в 11 томах