палькувати

Палькува́ти:

— бити кілки, палі [III]

— визначувати якесь місце, забиваючи палі (кілля) [X]

— відмежовувати при помочі вбитих пальків, кілків (Ів.Фр.) [II]

— відмежувати шмат землі дрючками [16]

— кілками позначувати [V]

— позначати якесь місце, забиваючи палі (кілля) [1]

палькува́ти: межевать посредствомъ небольшихъ кольевъ вколоченныхъ въ землю [ІФ,1890]

Значення в інших словниках

1. палькувати — палькува́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. палькувати — -ую, -уєш, недок., зах. Позначати якесь місце забитими палицями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. палькувати — ПАЛЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, діал. Позначати паличками, кілочками яке-небудь місце, межі якоїсь ділянки. Вкінці удався [Густав] й на поле, взявши з собою мапу і шнур, міряв, бродив, палькував .. кождий ступінь (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. палькувати — палькува́ти позначати палицями межі ділянки (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. палькувати — ПОЗНАЧА́ТИ (ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше) (залишати на чомусь які-небудь знаки, мітки), ЗНАЧИ́ТИ, МІ́ТИТИ, ПОМІЧА́ТИ, НАМІЧА́ТИ, НАЗНАЧА́ТИ (НАЗНА́ЧУВАТИ рідше), ПОКА́ЗУВАТИ, МАРКУВА́ТИ, ВИМІЧА́ТИ розм., ЗАЗНАЧА́ТИ розм., ОЗНА́ЧУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. палькувати — ПАЛЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Позначати паличками, кілочками яке-небудь місце, межі якоїсь ділянки. Вкінці удався [Густав] й на поле, взявши з собою мапу і шнур, міряв, бродив, палькував.. кождий ступінь (Фр., III, 1950, 78).  Словник української мови в 11 томах
7. палькувати — Палькува́ти, -ку́ю, -єш гл. Обозначать колышками. Вх. Зн. 46.  Словник української мови Грінченка