палькувати
Палькува́ти:
— бити кілки, палі [III]
— визначувати якесь місце, забиваючи палі (кілля) [X]
— відмежовувати при помочі вбитих пальків, кілків (Ів.Фр.) [II]
— відмежувати шмат землі дрючками [16]
— кілками позначувати [V]
— позначати якесь місце, забиваючи палі (кілля) [1]
палькува́ти: межевать посредствомъ небольшихъ кольевъ вколоченныхъ въ землю [ІФ,1890]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палькувати — палькува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- палькувати — -ую, -уєш, недок., зах. Позначати якесь місце забитими палицями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палькувати — ПАЛЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, діал. Позначати паличками, кілочками яке-небудь місце, межі якоїсь ділянки. Вкінці удався [Густав] й на поле, взявши з собою мапу і шнур, міряв, бродив, палькував .. кождий ступінь (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- палькувати — палькува́ти позначати палицями межі ділянки (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- палькувати — ПОЗНАЧА́ТИ (ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше) (залишати на чомусь які-небудь знаки, мітки), ЗНАЧИ́ТИ, МІ́ТИТИ, ПОМІЧА́ТИ, НАМІЧА́ТИ, НАЗНАЧА́ТИ (НАЗНА́ЧУВАТИ рідше), ПОКА́ЗУВАТИ, МАРКУВА́ТИ, ВИМІЧА́ТИ розм., ЗАЗНАЧА́ТИ розм., ОЗНА́ЧУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- палькувати — ПАЛЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Позначати паличками, кілочками яке-небудь місце, межі якоїсь ділянки. Вкінці удався [Густав] й на поле, взявши з собою мапу і шнур, міряв, бродив, палькував.. кождий ступінь (Фр., III, 1950, 78). Словник української мови в 11 томах
- палькувати — Палькува́ти, -ку́ю, -єш гл. Обозначать колышками. Вх. Зн. 46. Словник української мови Грінченка