1. Великий тлумачний словник сучасної мови

палькувати

палькува́ти

-ую, -уєш, недок., зах.

Позначати якесь місце забитими палицями.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палькувати — Палькува́ти: — бити кілки, палі [III] — визначувати якесь місце, забиваючи палі (кілля) [X] — відмежовувати при помочі вбитих пальків, кілків (Ів.Фр. Словник з творів Івана Франка
  2. палькувати — палькува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. палькувати — ПАЛЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, діал. Позначати паличками, кілочками яке-небудь місце, межі якоїсь ділянки. Вкінці удався [Густав] й на поле, взявши з собою мапу і шнур, міряв, бродив, палькував .. кождий ступінь (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. палькувати — палькува́ти позначати палицями межі ділянки (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. палькувати — ПОЗНАЧА́ТИ (ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше) (залишати на чомусь які-небудь знаки, мітки), ЗНАЧИ́ТИ, МІ́ТИТИ, ПОМІЧА́ТИ, НАМІЧА́ТИ, НАЗНАЧА́ТИ (НАЗНА́ЧУВАТИ рідше), ПОКА́ЗУВАТИ, МАРКУВА́ТИ, ВИМІЧА́ТИ розм., ЗАЗНАЧА́ТИ розм., ОЗНА́ЧУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. палькувати — ПАЛЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Позначати паличками, кілочками яке-небудь місце, межі якоїсь ділянки. Вкінці удався [Густав] й на поле, взявши з собою мапу і шнур, міряв, бродив, палькував.. кождий ступінь (Фр., III, 1950, 78). Словник української мови в 11 томах
  7. палькувати — Палькува́ти, -ку́ю, -єш гл. Обозначать колышками. Вх. Зн. 46. Словник української мови Грінченка