пальба

пальба́

-и, ж., з чого і без додатка, розм.

Дія за знач. палити II і звуки, утворювані цією дією. Відкривати пальбу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пальба — пальба́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пальба — див. бій Словник синонімів Вусика
  3. пальба — ПАЛЬБА́, и́, ж., з чого і без дод., розм. Дія за знач. пали́ти² і звуки, утворювані цією дією. Земля .. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (Іван Ле); Раптом усі насторожились, почувши шалену, безладну пальбу десь позаду... Словник української мови у 20 томах
  4. пальба — I. СТРІЛЬБА, СТРІЛЯНИНА, ПАЛЬБА́ розм.; КАНОНА́ДА (з гармат); О́БСТРІЛ (прицільна стрільба). Стрільба чулася кругом, то ближча, то віддаленіша (О. Гончар); Земля.. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (І. Ле). Словник синонімів української мови
  5. пальба — ПАЛЬБА́, и́, ж., з чого і без додатка, розм. Дія за знач. пали́ти²і звуки, утворювані цією дією. Земля.. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах