пальба
ПАЛЬБА́, и́, ж., з чого і без дод., розм.
Дія за знач. пали́ти² і звуки, утворювані цією дією.
Земля .. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (Іван Ле);
Раптом усі насторожились, почувши шалену, безладну пальбу десь позаду, за лісовим півостровом (О. Гончар);
* Образно. – Ось що лишилось [після землетрусу] од нашого прекрасного міста. Хто не чув – уявити собі не може тої пекельної ночі. Така пальба була, така канонада, наче всі сили небесні, земні й морські палили разом з своїх гармат (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пальба — пальба́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- пальба — див. бій Словник синонімів Вусика
- пальба — -и, ж., з чого і без додатка, розм. Дія за знач. палити II і звуки, утворювані цією дією. Відкривати пальбу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пальба — I. СТРІЛЬБА, СТРІЛЯНИНА, ПАЛЬБА́ розм.; КАНОНА́ДА (з гармат); О́БСТРІЛ (прицільна стрільба). Стрільба чулася кругом, то ближча, то віддаленіша (О. Гончар); Земля.. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (І. Ле). Словник синонімів української мови
- пальба — ПАЛЬБА́, и́, ж., з чого і без додатка, розм. Дія за знач. пали́ти²і звуки, утворювані цією дією. Земля.. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (Ле, Право.. Словник української мови в 11 томах