пальок

Па́льок:

— кілок [V]

— тонка колода; жердка [54]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пальок — ПА́ЛЬОК, лька, діал. 1. Паля, кілок. Національні святощі почали топтати ногами, старі пальки виривано, різні, вікамі усвячені, стовпи розхитувано (І. Франко). 2. Зубець. Пальок є частиною ручної трещітки для відлякування птахів у городі або саду (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. пальок — Пальок, -лька м. 1) = палець 2. Шух. І. 103. 2) см. деркач. Шух. І. 166. Словник української мови Грінченка