пальок

Пальок, -лька

м.

1) = палець 2. Шух. І. 103.

2) см. деркач. Шух. І. 166.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пальок — Па́льок: — кілок [V] — тонка колода; жердка [54] Словник з творів Івана Франка
  2. пальок — ПА́ЛЬОК, лька, діал. 1. Паля, кілок. Національні святощі почали топтати ногами, старі пальки виривано, різні, вікамі усвячені, стовпи розхитувано (І. Франко). 2. Зубець. Пальок є частиною ручної трещітки для відлякування птахів у городі або саду (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах