пальок

ПА́ЛЬОК, лька, діал.

1. Паля, кілок.

Національні святощі почали топтати ногами, старі пальки виривано, різні, вікамі усвячені, стовпи розхитувано (І. Франко).

2. Зубець.

Пальок є частиною ручної трещітки для відлякування птахів у городі або саду (з наук.-попул. літ.).