посуда —
ПОСУ́ДА, и, ж., розм. 1. Те саме, що по́суд. Харитя їла чи не їла, швиденько помила посуду, поскладала її на мисник (М. Коцюбинський); Посуда була вся дерев'яна: і чарки, й коряки – усе з дерева (П. Куліш); [Зінько(зносить ящик):] А тут що таке?...
Словник української мови у 20 томах
посуда —
ПОСУ́ДА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що по́суд. Харитя їла чи не їла, швиденько помила посуду, поскладала її на мисник (Коцюб., І, 1955, 15); Посуда була вся дерев’яна: і чарки, й коряки — усе з дерева (П. Куліш, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
посуда —
Посу́да, -ди ж. Посуда. Як чорзна-що — нe черпать, щоб і посуди не запаскудить. Ном. № 3288.
Словник української мови Грінченка